ЯК ЛОКДАУН МОЖЕ ВПЛИНУТИ НА НАШУ ІМУННУ СИСТЕМУ?
У світі вже більше року вирує пандемія COVID-19, тому багато людей живуть із обмеженнями, в умовах локдауну, самоізоляції та дистанціювання. Дезінфекція рук та носіння масок стали звичним явищем. Але як ці зміни у способі життя вплинуть на наше здоров’я?
Локдаун та імунітет
Чи може наша імунна система “забути”, як боротися із збудниками хвороб? За даними MIT Medical, до того моменту, коли людина досягає повноліття, її імунна система вже зазнала впливу багатьох бактерій та вірусів і здатна здійснити напад на цих «загарбників». Через це імунітет вже навчився знищувати ці мікроби і не «забуде» як це робити, навіть після тривалих локдаунів.
Але як бути з дітьми молодшого віку, імунна система яких ще перебуває на етапі навчання?
Існує зв’язок між зростанням алергічних станів та зменшенням впливу мікробів у дитинстві внаслідок гігієнічних заходів, таких як часте миття рук, введених для захисту дітей від інфекції.
Доктор Девід Страчан вперше запропонував це посилання у статті, яка з’явилася у джерелі BMJу 1989 році. У статті, яка з’явилася в журналі Perspectives in Public Health у 2016 році, професор Саллі Ф. Блумфілд та його колеги досліджують оригінальну роботу доктора Страчана.
Вони пишуть: «Імунна система – це навчальний пристрій, і при народженні вона нагадує комп’ютер із апаратним та програмним забезпеченням, але майже без даних. Додаткові дані повинні надаватися протягом першого року життя через контакт з мікроорганізмами інших людей та природного середовища. Якщо ці вхідні дані неадекватні або невідповідні, регуляторні механізми імунної системи можуть вийти з ладу. Як результат, система атакує не тільки шкідливі організми, які викликають інфекції, але й нешкідливі мішені, такі як пилок, домашній пил та харчові алергени, що призводить до алергічних захворювань».
Професор Джонатан Хоуріхейн з Університету медицини та медичних наук RCSI у Дубліні, Ірландія, додає, що збільшення екземи, астми, сінної лихоманки та харчової алергії за останні 30 років, швидше за все, було наслідком зменшення впливу інфекцій. Він зазначає, що якщо дитина грається на підлозі, забруднюється та стикається з іншими, результатом цього, як правило, є сильна імунна система, пов’язана зі здоровою популяцією кишкових бактерій.
З огляду на це, чи повинні батьки немовлят або маленьких дітей турбуватися про наслідки фізичного дистанціювання для їх імунної системи? І так, і ні.
Проф. Блумфілд та його колеги пишуть, що, хоча факти підтверджують концепцію імунної регуляції, зумовленої взаємодією мікробів-господарів, немає вагомих доказів того, що гігієна, в тому виді, в якому ми всі її розуміємо, може мати великий негативний вплив на процес становлення імунної системи.
У 2016 році професор Блумфілд та його команда пророче зазначають, що зараз гігієна набуває все більше, а не менше значення через поширення вірусних захворювань. таких, як SARS-CoV-2, який викликає COVID-19. Оскільки віруси не піддаються лікуванню антибіотиками, запобігання інфікування ними за допомогою гігієнічних процедур, таких, як миття рук та чищення поверхонь, є ефективним та важливим.
Важливим впливом мікробів у ранньому віці насправді є не застуда, кір чи інші дитячі хвороби, а ті мікроби, які вже були в період мисливців-збирачів, коли імунна система розвивалася. Ці мікроби включають види, які живуть як у приміщенні, так і на відкритому повітрі. Так само наявність домашніх тварин збільшує загальну різноманітність мікробів у домі.
Дезінфікуючі засоби для рук: друзі чи вороги?
А як щодо миття та дезінфекції рук? Чи вплине ця поведінка на імунні реакції молодих людей?
Думка про те, що ми могли б створити«стерильні» будинки через надмірну чистоту, неправдоподібна; як тільки мікроби видаляються, вони замінюються на нові через пил і повітря із зовнішнього середовища, від людського тіла та домашніх тварин, продуктів, тощо.
Зміни у способі життя та навколишньому середовищі, включаючи зміни в дієті та посилене вживання антибіотиків, а також прискорена урбанізація призвели до змін у впливі мікробів. Це, ймовірно, сприяло посиленню алергічних станів, таких як екзема, сінна лихоманка та харчова алергія.
Висновок такий: гуляти на вулиці, навіть якщо ви дотримуєтеся самоізоляції, корисно для немовлят та маленьких дітей. Таким чином вони можуть «познайомитися» з важливими мікробами.
Психологічний вплив ізоляції на імунітет
Хоча дорослі та старші діти можуть зітхнути з полегшенням, знаючи, що їх імунна система пам’ятатиме, як боротися з мікробами, є ще одна частина цієї головоломки: стрес.
Дослідники Фульвіо Д’Аквісто та Еліс Гамільтон, які опублікували огляд у журналі Cardiovascular Research, зазначають, що, хоча фізичне дистанціювання мінімізує поширення COVID-19, така соціальна ізоляція може вплинути на серцево-судинну та імунну системи. Вони посилаються на попередні дослідження на тваринах, які дослідники проводили на соціально ізольованих мишах, приматах та інших. Вони пишуть: «Варто зазначити, що високий рівень запалення є загрозливим для серцево-судинної системи. Соціальна ізоляція була пов’язана зі зниженням регуляції дії інтерферонів I та II типів та порушенням реакції на вірус імунодефіциту мавп».
Вони відзначають, що внаслідок соціальної ізоляції саме емоційно, а не фізично, виникає знижена здатність організму реагувати на збудники, посилюються страждання та самотність; таким чином, цілком ймовірно, що згадані зміни в імунній системі з часом стануть більш вираженими. Також хронічний стрес може придушити захисні імунні реакції та / або посилити патологічні імунні реакції.
Діти старшого віку та імунітет
Опитування, проведене дослідниками в Канаді та опубліковане в Міжнародному журналі поведінкового харчування та фізичної активності, проаналізувало зміни в руховій та ігровій поведінці у дітей безпосередньо після спалаху COVID-19. Результати показали, що лише 4,8% дітей та 0,6% молоді дотримувались комбінованих правил поведінки у цей час. І діти, і юнаки мали нижчий рівень фізичної активності, проводили менше часу поза домом, мали більше часу на дозвілля та в цілому більше спали протягом періоду, в який проводилось опитування.
Дослідники відзначають, що підтримка нормальногої фізичної активності позитивно впливає як на фізичне, так і психічне здоров’я молодих людей, включаючи розвиток міцнішої імунної системи. Особливо це стосувалося сімей, в яких були собаки.
Тим часом, інше опитування ― цього разу Управління дитячого уповноваженого у Великобританії ― мало на меті зрозуміти, як діти шкільного віку переживали стрес під на початку локдауну. Дослідники провели опитування близько 2000 дітей шкільного віку у віці 8–17 років в Англії в березні та червні 2020 року, щоб з’ясувати причини та частоту їх стресу під час локдауну.
Цікаво, що вони виявили, що в міру прогресування локдауну багато дітей рідше відчували стрес. Зокрема, у період з березня по червень 2020 року відсоток дітей, які відчували стрес деякий час, зменшився з 47% до 34%, а відсоток дітей, які відчували стрес рідко або ніколи, збільшився з 23% до 42%. На основі відповідей на опитування, дослідники припускають, що причиною зниження рівня стресу у дітей у цей період є те, що мало щоденних турбот пройшло під час обмежень. Але 40% дітей найбільше відмітили збільшення стресу під час локдауну відбулося через турботи про школу.
Висновок
Для дорослих, дітей та немовлят вихід на вулицю, прогулянки та інші види фізичної активності корисні для імунної системи, допоможуть пом’якшити вплив стресу на імунітет. Для дітей грудного віку вплив мікроорганізмів сприяє розвитку міцної імунної системи.
В даний час проводяться дослідження, які вивчають вплив пандемії на немовлят, народжених у цей період.
Вчені з Університету медицини та охорони здоров’я RCSI та CHI на Темпл-стріт у Дубліні, Ірландія, проводять дослідження, щоб з’ясувати, чи не призведуть обмеження до зростання алергії серед немовлят, народжених з березня 2020 року.
Дослідники розглянуть, чи зменшення рівня вірусної інфекції та покращення якості повітря внаслідок локдаунів зробить алергічні захворювання більш-менш поширеними серед немовлят, сім’ї яких пережили ізоляцію та фізичне дистанціювання.
Однак, як і у багатьох аспектах цієї пандемії, будь-які остаточні висновки ще рано робити.