Біорегуляційний підхід* – від латинських слів «біо» і «регулювати», тобто «коректую, регулюю діяльність живої біологічної системи». Основою біорегуляційного підходу є те, що організм розглядається, як цілісна система, де всі процеси пов’язані між собою, і не поділяється на, окремо взяті, органи.
Біорегуляційний підхід в лікуванні пацієнта дозволяє організму відновити власні захисні сили.
Щоб краще розібратися в питаннях активного розвитку захворювання, його можна представити у вигляді «дерева патології»:
Така модель демонструє механізм утворення і розвиток захворювання.
Головна мета біорегуляційного підходу – відновити нормальну роботу регуляторних систем організму і надати йому можливість ефективніше боротися зі своїми проблемами. Зрозуміло, що хворобу простіше попередити, ніж лікувати, тим більше боротися з її наслідками.
Поліпшуючи стан «кореневої системи дерева» вдається поліпшити загальний стан «крони».
*1. Основные положения патогенетического биорегуляционного подхода в общей терапевтической практике. В.Г. Клименко, Украинская академия биологической медицины, г. Киев
2. Введение в биорегуляторную медицину: теоретические и практические аспекты. А. Смит. Баден-Баден, Германия
3. Основы патогенетической биорегуляционной терапии. Б.К. Шамугия, канд. мед. наук, ООО «Украинская академия биологической медицины», В.Г. Клименко, канд. мед. наук