Ультразвукова діагностика

Ультразвукова діагностика – один з найпоширеніших і, доволі, популярний метод обстеження організму людини. Застосовується майже в усіх галузях медицини.

Ультразвукове дослідження проводиться за допомогою спеціального приладу, який називають апаратом ультразвукової діагностики (УЗД).

Ультразвукова діагностика дозволяє оцінити структуру, розміри, положення, функціональний стан внутрішніх органів, наявність патологічних нововоутворень. За допомогою ультразвукової діагностики можна визначити прохідність судин, виявити атеросклеротичні зміни, оцінити стан камер серця та його функціональну спроможність. 

Як проводиться

Принцип ультразвукової діагностики оснований на ехолокації. Датчик приладу розташовують на поверхні шкіри пацієнта у ділянці проекції внутрішнього органу, який обстежує лікар. Ультразвукова хвиля, що випромінюється датчиком, проникає крізь шкіру і відбивається від щільних тканин внутрішніх органів. Відображений звук реєструється тим самим датчиком і трансформується апаратом УЗД у зображення. Такий принцип роботи визначає безпечність ультразвукового обстеження: випромінюється лише звук. Цей звук має дуже високу частоту коливань, тому людське вухо його не чує.

Метод ультразвукової діагностики цілком безпечний тому застосовується навіть у вагітних і зовсім маленьких дітей.

Сьогодні все частіше для діагностики та моніторингу перебігу пневмоній, застосовують метод ультразвукового дослідження.

Переваги ультразвукової діагностики

  • Відсутність шкідливого випромінення
  • Можливість багаторазового застосування для моніторингу стану органів
  • Атравматичність та безпечність
  • Швидке отримання результатів дослідження
  • Інформативність
  • Можливість ранньої діагностики захворювань

Основні види ультразвукових досліджень

УЗД органів черевної порожнини.

Потребує підготовки (див нижче).

Дозволяє оцінити розміри та положення внутрішніх органів, наявність конкрементів (жовчний міхур), новоутворень, запального процесу.

УЗД молочних залоз.

Не потребує підготовки.

Проводиться з 5 по 11 день включно від початку менструального циклу. Дозволяє оцінити стан та структуру молочних залоз,  наявність новоутворень і запального процесу.

УЗД щитоподібної залози.

Не потребує підготовки.

Дозволяє оцінити розміри та положення щитоподібної залози, наявність новоутворень і запального процесу.

УЗД судин голови та шиї (доплерографія).

Не потребує підготовки.

Дозволяє оцінити прохідність судин голови та шиї; виявити наявність тромбів, бляшок, атеросклеротичних змін, асиметрію кровотоку.

УЗД серця (ЕХО –  кардіографія).

Не потребує підготовки.

Дозволяє оцінити стан камер та клапанів серця, фракцію викиду серця (функціональна спроможність та ефективність роботи), прохідність аорти (наявність бляшок, тромбів), виявити атеросклеротичні зміни. 

УЗД судин нижніх та верхніх кінцівок (доплерографія).

Не потребує підготовки.

Дозволяє оцінити прохідність артеріальних та венозних судин, виявити наявність тромбів, бляшок, атеросклеротичних змін, асиметрію кровотоку.

УЗД органів малого тазу: нирок, сечового міхура, для чоловіків – передміхурової залози (простати).

Потребує підготовки (див. нижче).

Дозволяє оцінити розміри, структуру, положення нирок і сечового міхура, наявність запального процесу, конкрементів, новоутворень, прохідність сечовивідних шляхів, аномалії розвитку, ефективність випорожнення сечового міхура (за наявністю залишкової сечі). 

У чоловіків – дає можливість оцінити структуру і розміри передміхурової залози, наявність запалення, аномального розростання тканини (гіперплазія (аденома)).

УЗД суглобів.

Не потребує підготовки.

Дозволяє оцінити стан суглобової сумки і м’яких тканин навколо суглоба, наявність артрозних змін, запального процесу, патологічного скупчення рідини в порожнині суглоба.

УЗД легень.

Не потребує підготовки.

Дозволяє вчасно виявити наявність запалення, новоутворень, функціональні порушення легень, фіброз, тощо.

Підготовка до ультразвукового дослідження

УЗД органів черевної порожнини (ОЧП)

  • В день проведення дослідження за 40 хвилин до початку – вживають 2 капсули спазмолітичного препарату, що призначає лікар.
  • Якщо дослідження проводиться вранці, – слід прийти натщесерце.
  • Якщо дослідження проводиться у другій половині дня, – допускається легкий сніданок, не пізніше ніж за 6 годин до початку дослідження.
  • Напередодні дослідження: легка вечеря, не пізніше 19:00. Виключити вживання жирної їжі, алкоголю, великої кількості м’яса (свинину бажано не вживати), продуктів, що сприяють підвищеному газоутворенню у кишковику (молоко, молочні продукти, бобові, свіжі овочі і фрукти, що багаті на клітковину (наприклад, капуста), чорний хліб, газовані напої, солодощі, здоба)
  • У разі схильності до підвищеного газоутворення (метеоризму), впродовж 3-х днів перед дослідженням бажано застосовувати спазмолітичні засоби та дотримуватись дієти

УЗД органів малого тазу: простати і сечового міхура із визначенням залишкової сечі

  • На момент дослідження сечовий міхур має бути наповнений: за 30 хвилин до початку дослідження слід випити 1-1,5 л води.
  • Дослідження проводиться у два етапи: 1 – за появи позивів до сечовипускання з повним сечовим міхуром; 2- після випорожнення сечового міхура для визначення залишкової сечі.